Із львівських вулиць протягом останніх років майже повністю зникли вічно метушливі горобці, натомість по всьому місту бачимо надокучливі зграї голубів. Зрештою, є й інші зміни у міській орнітофауні, що суттєво міняє картину нашого міста. Добре це чи погано – говоримо з орнітологом Андрієм Бокотеєм який впродовж багатьох років як науковець спостерігає за пташиним світом Львова.
Куди у Львові поділись горобці?
Зараз навіть на око помітні зміни у орнітологічній популяції Львова. Зокрема з вулиць майже повністю зник такий ще донедавна поширений горобець. Натомість у місті стає щоразу більше голубів.
Я досліджую орнітофауну Львова впродовж 25 років і ми робимо що 10-12 років робимо такий моніторинг кількості птахів у місті. У нас справді різко зменшилась кількість хатнього горобця та збільшилась кількість напівдомашніх сизих голубів. З горобцем ситуація є те, що саме чистота міста і вбиває їх. Скажімо 20-30 років тому сміттєві баки буди відкритими, поліетилен був дефіцитом, тож горобці мали чудові умови для харчування. У місті не косили траву, вона росла скільки хотіли. І горобець мав додаткову кормову базу восени. У Львові раніше тримали в присадибах курей, качок – теж безліч додаткового корму для горобця. Це був найчисельніший вид у Львові, його було 16-18 тисяч гніздових пар. Ми останній перелік робили в 2018 році, хатнього горобця було 6-7 тисяч пар. Тобто чисельність впала втричі. Такі різкі зміни в житті певного виду не спричиняються одним чинником – накладається кілька причин. Крім харчування будинки у Львові почали утеплювати, а горобець є птахом дуплогнізним. Він гніздився у якихось щілинах, під ринвами, під бляхою, яка відшарувалась. Завстра всі ці отвори закриваються. Що цікаво – горобця вже немає у центрі Львова, бо там все складно для нього. У Львові на новий рік відбувались вакханалії з петардами. Однак кілька років тому їх заборонили, однак це не врятувало ситуацію, бо горобці в позагніздовий період ночували великими зграями, наприклад біля Залізничного вокзалу була величезна зграя. Їх там збиралось кілька тисяч. Отож коли починали гатити петардами, вони зі страху розлітались і вдарялись об що могли. Це теж негативно вплинуло. Перестали тримати домашню птицю в господарствах, а це ще одна кормова база.
Сильно зросла чисельність голуба сизого який їсть майже все те саме, що й горобець, але є набагато більшим птахом. Тож горобець такої конкуренції не витримує. Він добре пристосований до людини і має можливість розмножуватись на теплих горищах. У Львові майже всі слухові віконця відкриті. А для характерне таке явище, як поліциклія. Це якщо птахи, які живуть ззлвні будинку можуть вивести два виводки за рік по два птахи. Голуб, який живе на горищі за майже безмежної кількості корму може виводити пташенят 5-6 разів на рік. Тому так раптово і швидко зросла їх чисельність. Їх зараз є 17-18 тисяч, тобто вони помінялись з горобцем місцями.
Як у Львові виживають воронові
А якщо говорити про інших помітних у місті птахів ворони та сороки?
Сорока почала входити до населених пунктів у 70-80- х роках минулого століття. Зараз сороки у місті небагато. Однак вони є всеїдними та екологічно пластичними. Тобто вони швидко пристосовуються до життя з людиною, вони використовують всі доступні резерви. В Природничому музеї є виставка «Мистецтво виживання», там є гніздо сороки, яке вона зробила повністю з алюмінієвого дроту. Воно величезне, важить понад 10 кілограм, тож дерево не витримало і впало. Однак це говорить що вона може робити гніздо практично з будь-чого. Відтак вона пристосовується і живуть в центрі міста, на проспекті Свободи і себе прекрасно почувають. Сіра ворона прийшла до Львова 10 років тому і себе прекрасно теж почуває. До того її практично не було. Але їх стає все більше. Вони будуть трохи шкодити іншим птахам, оскільки вони хижаки, можуть вбивати пташенят інших птахів, однак катастрофи не буде. Однак в місті вони знайдуть доступніший корм.
А щодо інших воронових?
У Львові є галка, один з найменших воронових, однак її небагато і її чисельність чомусь падає. Це є дивно, адже в інших містах їх є багато і поки це незрозуміло, щось у Львові їй заважає. У Львові завжди були і є граки. В 1990-х роках вони гніздились по всьому Львову рівномірно. Але грак живе колоніями, а місто постійно розростається і займає нові площі, а годуються вони за межами міста. Поки було Грибовицьке сміттєзвалище вони літали туди. Але зараз вони знаходять собі корм за межами Львова. У центрі міста їх колонії зникли, бо їм далеко літати, вони залишились десь по периферії. Тож його чисельність впала, є кілька сотень гніздових пар, хоча на початку 1990-х це було кілька тисяч.
Важливо що у Львові є і найбільший з воронових – крук. Це птах-самітник він є у великих парках, як Погулянка, Знесіння, на Високому замку є гніздо.
У Львові меншає ластівок
Якщо говорити про інших дрібних птахів, як синиця, ластівка, які притаманні для міста. Здається, що ластівок вже не так багато, як колись було у Львові?
У Львові доволі багато орнітофауна. Тільки в межах забудованої частини є 110 видів, я вже не говорю про ліси навколо міста. Якщо говорити про синиць, то їх було багато, є багато і напевне буде багато. Взимку стає більше, оскільки вони злітаються з приміських лісів, оскільки у місті тепліше і більше корму. Чисельність ластівок падає. У нас є два види: міська і сільська, хоча це умовні назви, оскільки вони можуть жити і в селі, і в місті.Вони в основному комахоїдні, а місто дуже забруднене і автомобілів стає більше. Зокрема тому з центру пішли ластівки а за ними і горобець. Залишився тільки серпокрилець. Вони є більшими, зазвичай вони літають високо в горі. Вони сильніші і можуть далі літати за кормом. Тому їх чисельність доволі стабільна і тримається на рівні 2000 гніздових пар. Цього року у нас поміьтили новий вид – серпокрилець білочеревий, це орнітологічна сенсація, бо він більше притаманний для південних регіонів.
З різними видами різна ситуація – в одних чисельність падає, в інших зростає. Часто такі тенденції є у всій Європі. Наприклад це пов язано з кліматичними змінами. Це можуть бути локальні зміни. Наприклад є птахи, які селяться тільки в дуплах, а вони є лише в старих деревах які підлягають викорчовуванню. І таким чином ми позбуваємось дуплогнізників, а це цікаві, яскраві співочі птахи, майже всі комахоїдні.
Сови та дятли в великому місті – таке трапляється
А чи з являються якісь несподівані для міста види?
Львів досить зелений у порівнянні з іншими містами, у нас головна проблема – відсутність річки. Тобто вона є, але під містом. Тому у нас бідна фауна водоплавних птахів. Однак Львів оточений лісовими масивами, тож у нас багато лісових птахів. Крім того наші парки розташовані кільцем, тож птахи можуть переміщуватись з одного парку в інший, з приміських лісів – Винницького, Брюховицького сюди заходять лісові види, навіть червонокнижні. На Погулянці час від часу гніздиться довгохвоста сова – одна з найбільших сов в Україні. Постійно є кілька пар у Винниках. Так само на Погулянці гніздився білоспинний дятел – це червонокнижний вид. Ну і Львів має особливість, що в старих парках гніздиться голуб-синяк. Це так само червонокнижний вид. кілька десятків пар на Погулянці, навіть у парку імені Франка є кілька пар. Він дуплогнізник і живе у дуплах бука, він любить харчуватись його горішками. Однак його чисешльність падає. Це дуже велика рідкість для міста, а у Львові є їх цілий десяток, хоча на початку 90-х років було 35 гніздових пар. Але він більше любить ліси, тож у Львові він мабуть зникне. Хіба-що будемо будувати для нього штучні гнізда – він їх займає Ми про це думаємо і спробуємо реалізувати цей проєкт.
Як виселити голуба сизого зі Львова
А от такі зміни чисельності окремих видів, як ми говорили на початку про горобців та голубів – у чому тут є позитив та негатив? І чи можна це якось регулювати?
Складне питання. Зменшення горобців воно не відобразилось негативно на інших видах. Збільшення кількості сизого голуба – це проблема і ми про це говорили з екологічною інспекцією, я їм підготував листа як можна зменшити їх кількість. Бо зараз кожен другий птах у Львові – сизий голуб, а це не добре, так не повинно бути. В європейських містах спеціально підгодовують голубів стерилізуючим препаратом і вони не розмножуються. Однак це дорогий процес, однак голубам треба перекрити доступ до слухових віконець у центрі Львова. Це не коштує дорого і достатньо закрити сіткою ці віконця і вони перестануть розмножуватись 5-6 разів на рік, лише 1-2 рази. І за якийсь час їх кількість зменшиться. Натомість цю нішу займе один чи кілька інших видів.
Ситуація з горобцем – це суто львівська?
Це спостерігається по всій Європі, і до України. Наприклад у Києві його є ще досить багато, хоча автомобілів там значно більше. Ймовірно що цей процес йде з заходу на схід. Горобець колись не був таким численним,він почав збільшувати чисельність коли почав селитись у людських поселеннях. До речі, у нього вже була депресія. Бо поки люди використовували в містах гужовий транспорт, коней годували вівсом, це було джерелом харчування для горобця. Коли почався перехід на автомобільний транспорт, їх чисельність впала. Але це пластичний вид, він вміє пристосовуватись і сподіваюсь що він і до цього пристосується. У нас є ще другий вид горобця – польовий. Він трохи менший і зараз його чисельність зростає і де-не-де в містах він починає замінювати горобця хатнього. Але для цього потрібні тривалі дослідження. До центра міста він точно не повернеться. Його найбільше залишилось в садибній забудові.
Лебеді – мімішні але агресивні
Інша орнітологічна тема. У центрі міста, в Стрийському парку живуть лебеді. Чи варто їх поширювати на інші водойми?
Нема. Лебідь – дуже агресивний птах. І на тій водоймі, де живуть лебеді не буде інших водоплавних птахів, вони їх чи то повиганяють, чи взагалі повбивають. Це дуже сильний та агресивний птах. Так, він дуже мімішний, але тим не менше. У Стрийському парку є умови для одної пари. Я з ними співпрацюю. Там ми поставили стенди про лебедів, як їх правильно годувати. Там кілька років тому було три пари білих лебедів та пару чорних. Однак для такої маленької волойми це велике перенаселення і вони дуже добре зробили, що зменшили їх чисельність. Вони його дуже добре тримають. Біля них ще пристосувались дикі крижні. Ми навчили людей чим можна, і чим не можна годувати лебедів. Раніше люди приносили їм хліб і лебеді там місили болото. А їм їсти хліб не можна, у них тоді починається розвільнення, бо це не є природня їжа. Йому треба їсти буряк, моркву, капусту, тому зараз гарно, чисто, вони гарно виглядають, іноді навіть розмножуються.
Як крижні ховаються у Львові від мисливців
Ви сказали, що водоплавної птиці у Львові небагато, однак все ж крижні є.
Ситуація з крижнями чудова, їх чисельність зростає, це було ще до війни. Коли починається сезон полювання, то їх чисельність зростає – вони зрозуміли, що в містах на них ніхто не полює. У Львові небагато водойм, однак майже на кожній є крижні. І це чудово. Але треба пропагувати, що хлібом їх годувати не можна. Їм потрібні овочі, причому нарізані, бо вони не мають зубів. Також у нас на багатьох водоймах є водяна курочка – невеликий водноплавний птах. На деяких водоймає є мала пірникоза – невеликий водоплавний птах. Вона не показується на очі людям, однак її добре чутно, оскільки вона дуже галаслива. Де-не-де є маленька чапелька-бугайчик. Зокрема в озері на Знесінні, була на озері на Боднарівці, хоча чи є зараз не знаю, навколо нього пішла забудова. Хоча саме озеро зберегли зарості де можуть ховатись птахи.
Розмовляв Олександр Сирцов